
Стаття створена в результаті оголошення запуску нової програми “Бюджетування та управління економікою в будівництві”, за організації Школи управління будівельними проектами PRO PM.
Авторка статті – Наталія Дерен, власниця будівельної компанії, методологиня й викладачка курсу з бюджетування і управління економікою будівельних проектів в бізнес-школі PRO PM Construction.

📈 Як виживати будівельним компаніям в період критичного браку спеціалістів та ресурсів? Яку роль тут відіграють фінанси та бюджетування?

Школа управління будівельними проєктами PRO PM Construction оголошує набір на нову програму “БУДЕ. Програма з впровадження бюджетування та управління економікою в будівництві”.
Вже зараз в Україні ми відчуваємо колосальний дефіцит спеціалістів, технічних знань та ресурсів в будівельній сфері.
Не вистачає керівників проєктів, інженерно-технічних спеціалістів, інженерів-проєктувальників, робочих. Багато з цих спеціалістів воюють в лавах ЗСУ, чимало фахівців виїхало за кордон.
Бракує будівельних матеріалів та конструкцій. Всі ми знаємо, скільки виробництв було знищено, скільки підприємств закрилося. І скільки виробництв просто не можуть забезпечити необхідні обсяги постачання, знову ж таки, через брак спеціалістів. Не вистачає технічних знань. Не секрет, що вже зараз в Україні проєктуються та будуються експериментальні проєкти. І нам всім в будівельній галузі бракує нових проєктних рішень та їх випробувань. Знову ж таки, через брак кваліфікованих інженерів, брак часу та досвіду.
Сьогодні замовникам важко знайти надійного підрядника, готового взятися за реалізацію проєкту. «Ми зайняті, можливо пізніше, не зараз, не вистачає спеціалістів» – це сьогодні найчастіша відповідь підрядників в будівництві та проєктуванні.
Настала ера підрядників, експертів, робочих-спеціалістів?
Не зовсім. Це особисто моя думка, як керівника компанії-генпідрядника в будівництві вже майже 14 років.
Настала ера критичного дефіциту у всіх напрямках будівельної галузі. І від цього можуть програти всі – як замовники, так і підрядники, експерти, виробники, постачальники.
І це ще не повномасштабна відбудова України, це лише невеликий відсоток проєктів, що запущені у проєктування та будівництво з фінансуванням іноземних фондів, держави та приватних інвесторів.
Чому такий стан в будівельній галузі є небезпечним?
Зараз ми знаходимося в перехідному періоді. Коли не всі ще зрозуміли наслідки дефіцитної ситуації на будівельному ринку України. Ситуації, яку маємо не на один рік, маємо надовго.
Багато компаній ще приймають рішення, виходячі з попереднього досвіду реалізації проєктів, коли дефіцит спеціалістів та ресурсів не був таким критичним. Вони не зможуть швидко переорієнтуватися, зважити ризики, оцінити власні можливості, що безперечно призведе до невиконання зобов’язань та до банкрутства багатьох учасників будівельного ринку.
Який вихід з даної ситуації?
В період колосального дефіциту всього, що є активами підприємств в будівництві, ми маємо навчитися використовувати наші активи найбільш ефективним чином.
Виживуть ті, хто буде користуватися принципом Парето – 20% зусиль для 80% результатів.
А як зрозуміти, в яких проєктах ваша компанія, ваші активи будуть найбільш ефективними?
Тут треба почати розуміти мову фінансових показників та використовувати KPI ефективності проєктів, ефективності підприємства.
По-перше, Ви маєте знати, які саме фінансові показники нададуть інформацію про ефективне використання активів. Серед них радимо наступні:
🔸1. Маржинальний прибуток та його рентабельність в розрізі проєктів та продуктів. Цей показник дозволить проаналізувати, які саме проєкти та продукти в компанії не лише покривають пряму собівартість, а ще й покривають всі змінні витрати та формують чистий прибуток компанії. Кожному керівнику потрібно добре розуміти показник маржинального прибутку, щоб сформувати найбільш ефективний та прибутковий портфель проєктів/продуктів. В умовах достатньої пропозиції проєктів на ринку та криточного браку активів, саме високомаржинальні проекти допоможуть отримати 80% результатів на задіяні 20% зусиль.
🔸2. Продуктивність праці. Цей фінансовий показник визначає, скільки прибутку приносить компанії кожна година роботи працівника. А так як людський потенціал є сьогодні найціннішим активом компанії, цей фінансовий показник має бути визначальним для вибору проєктів та продуктів в портфель компанії.
🔸3. Фондовіддача. Даний фінансовий показник показує, скільки валового прибутку приносить компанії кожна одиниця основних виробничих засобів.
Ми розуміємо, наскільки ефективно працює наше обладнання та скільки прибутку приносить нам кожна гривня фінансових ресурсів, вкладена в основні засоби.
🔸4. Оборотність капіталу (Capital Turnover). Це фінансовий показник ділової активності або інтенсивності використання коштів підприємства. Він демонструє ефективність управління капіталом компанії і розраховується як співвідношення виручки компанії до середньорічної суми капіталу. І відповідає на питання: як швидко вкладені гроші приносять компанії прибуток.
🔸5. Рентабельність вкладеного капіталу – ROIC – цей фінансовий показник допомагає визначити ефективність загального вкладеного капіталу в проєкт/продукт/компанію. Він надає нам інформацію, який прибуток ми отримаємо на кожну гривню вкладеного капіталу.
Отже, використовуючи дані фінансові показники ефективності кожного окремого проєкту/продукту, можна сформувати максимально ефективний портфель проєктів та продуктів в компанії. Далі, ми можемо вже обґрунтовано вибирати серед різних проєктів, які пропонує нам будівельний ринок. Вибирати не щось, а саме те, що ефективніше приведе нас до поставлених цілей.
Це не лише точки прийняття рішень, але й укрупнені показники для бюджетування портфелю проєктів на рік. Як вже отриманих, так і ще не отриманих проєктів. Ми зможемо орієнтуватися на контрольні фінансові показники, що будуть нас утримувати від прийняття рішень на користь неефективних проєктів, та направляти нас на пошук найкращих для компанії рішень. Ми не маємо бути “всеїдними”. Ми маємо піклуватися про наші активи – нашу команду, обладнання, гроші тощо.
Крок 2. Коли ми вже беремо на себе зобов’язання лише по ефективним проєктам та не витрачаємо цінний актив компанії на проєкти, які нам не потрібні, постає наступна задача. Як збільшити ефективність виконнаня цих проєктів? Як зробити ефективне ще ефективнішим? Як зменшити втрати та збільшити прибутковість? Як виконати проєкт з найменшою кількістю грошей в обороті? Як економіти робочий час спеціалістів-робочих та ІТР на реалізацію проєктів? Що потрібно робити в першу чергу, що потрібно придбати, взяти в оренду? Як не допустити простоїв на виробництві, перероблень через невірні проектні рішення, неякісні матеріали та обладнання, через недостатніій контролт якості виконання робіт тощо?
І відповідь тут очевидна – нам необхідно планувати виконання проєкту зазделагідь. Запланувати технологію послідовності виконання робіт, отримати контрольні точки для поставок матеріалів та обладнання, для проведення процедури закупівель, для планування вчасних оплат. Запланувати послідовність роботи суміжних підрядників. І для всього цього нам знову необхідне бюджетування – вже детальне бюджетування проєктів до рівня задач з помісячним виконанням та платіжним календарем.
Більше того, бюджетування дозволить спроєктувати різні сценарії виконання проєкту, та вибрати найбільш ефективний сценарій для нас.
Крок 3 – почати дійсно використовувати ці бюджети під час заключення контрактів та реалізації проєктів. Аналізувати контрольні фінансові показники щомісячно та вчасно приймати управлінські рішення, вчасно вносити необхідні коригування в наші плани та бюджети.
Наприкінці хочу нагадати визначення бюджетування: це створення та виконання плану досягнення цілей шляхом найбільш ефективного використання активів.
Отже, коли ми навчимося моделювати найбільш ефективний шлях досягнення цілей, тоді ми і станемо успішними.
І саме бюджетування та контроль досягнення визначених фінансових показників – головні наші помічники в успішності та ефективності.
Хочете працювати за принципом Парето – впроваджуйте бюджетування в ваших компаніях разом із нами на програмі навчання БУДЕ!